Поиск       
Iсторiя життя кожного - iсторiя нашої держави України!

 

Чембержі Михайло Іванович

ТВОРЧІСТЬ

З НАДІЄЮ НА ПОДАЛЬШУ СПІВПРАЦЮ

Співробітництво мистецьких навчальних закладів різних рівнів є природним і звичним явищем. Проте, інколи воно набуває нових цікавих форм. До числа таких новацій можна віднести розрахований на два роки мистецький цикл «Ректор Національної музичної академії України представляє». Акції цього циклу щомісяця проводяться у Київській дитячій Академії мистецтв, ректором якої є народний артист України, дійсний член Академії мистецтв України, професор Михайло Іванович Чембержі.
Дві академії, одна з яких належить до числа найстаріших і найповажніших у своїй галузі, а друга ледь досягла десятирічного віку, пов’язані багатьма міцними нитями. Найголовніший об’єднуючий фактор – те, що у Київській дитячій Академії мистецтв працюють численні випускники НМАУ ім. П.І.Чайковського, колишні аспіранти і докторанти, які готували свої дисертації у всесвітньо визнаній академії музичної еліти України. Однак, не тільки для юних студентів КДАМ, а і для них представляє значний інтерес теперішній стан їх alma mater, перспективи розвитку вузу, митці, які там працюють і навчаються.
Цю надзвичайно цікаву інформацію люб’язно погодився надати юним студентам і викладачам КДАМ ректор НМАУ ім. П.І.Чайковського, заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Володимир Іванович Рожок. Історія і традиції очолюваного ним вузу, лідера сучасної музичної освіти, висвітлені у широкому соціокультурному контексті, постають у його лекціях як природне підґрунтя для теперішніх творчих досягнень. На перших зустрічах було представлено академію в цілому та її вокальний факультет.
Безперечна цінність цих мистецьких акцій посилена участю в них молоді, яка навчається у НМАУ сьогодні. Історія багатющої київської і – ширше – української вокальної школи знайшла своє гідне продовження у нинішньому поколінні молодих митців. У цьому переконували слухачів виступи студентів ІІІ курсу вокального факультету Олександра Аніщенка та Ольги Безсмертної.
Лишається сподіватися, що мистецький цикл (до речі, один з багатьох з тих, що регулярно проводяться у КДАМ) започаткує новий етап співдружності двох мистецьких вузів і, зрештою, призведе до нових якісних змін у ній.


Майя Ржевська,
проректор з наукової роботи Київської дитячої
Академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, доцент



Михайло Чембержі

НАБЛИЖЕННЯ ДО ВИСОКИХ ІСТИН…

КИЇВ – 2004

Чембержі М. Наближення до високих істин: Статті та інтерв’ю / Вст. слово В.Бітаєва. Наук. упоряд. М.Ржевської. – К.: Міленіум, 2004.

Книга присвячена висвітленню концептуальних засад, напрямів становлення та перспектив розвитку Київської дитячої Академії мистецтв – унікального вищого навчального закладу, в якому запроваджується ідея безперервної мистецької освіти. Статті та інтерв’ю засновника і ректора Академії, композитора, народного артиста України, дійсного члена Академії мистецтв України, члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, професора Михайла Івановича Чембержі відтворюють десятирічний шлях Академії та її ствердження у сучасному соціокультурному просторі.

The book is devoted to some conceptual methods, confirming directions and developing perspective of Kiev Children Academy of Arts which is unique educational establishment, where the students’ training is provided in a structure of uninterrupted art studying.
Articles and interviews have been written by Rector of Academy and its founder, a composer, People’s artist of Ukraine, an active member of the Ukrainian Academy of arts, a correspondent member of the Pedagogical Academy of Ukraine, a professor Michail Ivanovich Chemberzhi.
They show a 10 -year experience way of Academy and its confirming in modern social and cultural life.

Книга посвящена раскрытию концептуальных принципов, процесса становления и перспектив развития Киевской детской Академии искусств – уникального высшего учебного заведения, в котором воплощается идея непрерывного образования в области искусства. Статьи и интервью основоположника и ректора Академии, композитора, народного артиста Украины, действительного члена Академии искусств Украины, члена-корреспондента Академии педагогических наук Украины, профессора Михаила Ивановича Чембержи воспроизводят десятилетний путь Академии и ее утверждение в современном социокультурном пространстве.

Das Buch widmet sich dem Tema der Untersuchung der konzeptuellen Hauptgrundlagen und Richtungen von der Gründung und den perspektiven Entwicklungen der Akademie.
Die Akademie ist eine einzigartige Hochschule,welche eine allgemeine und künstlerische Ausbildung kombiniert anbietet.
Die Aufsätze und Interviews des Grunders und Rektors der Akademie, Komponist, Volkskünstler der Ukraine, Mitglied der Kunst der Ukraine, Mitglied der Akademie der pädagogischen Wissenschaft der Ukraine, Professor Michail Tschembershi berichtet in diesem Buch über das 10 - jährige Bestehen der Akademie und ihre Entwicklung in diesem 10 Jahren im gegenwartigen sozio-kulturellen Umfeld.


Le livre est destiné à tirer au clair les principes conceptuels, les directions de devenir et des perspectives du développement de l’Académie des Arts pour Enfants, un établissement supérieur unique dans lequel l’idée de l’instruction artistique permanente s’incarne. Les articles et les interviews du professeur Mikhaїlo Ivanovitch Tchembergy, fondateur et recteur de l’Académie, compositeur, artiste du Peuple, membre de l’Académie des Arts de l’Ukraine, membre - correspondant de l’Académie des sciences pédagogiques de l’Ukraine, reproduisent la voie décennale de l’Académie et sa réalisation dans l’espace socioculturel d’aujourd’hui.



ПРОДОВЖУЄМО ПУБЛІКАЦІЮ КНИГИ

ВИПУСК 7

Початок у ВИПУСКУ 1,2,3,4,5,6


_________РОМАНТИЧНИЙ ПРАГМАТИК*


Він – людина в Україні відома й шанована. Народний артист України, член-кореспондент Академії педагогічних наук та Академії мистецтв України, кавалер ордена “Знак пошани”, лауреат багатьох міжнародних конкурсів та фестивалв. У його композиторському портфелі – опера для дітей “Синій птах”, балети “Пролісок” та “Принцеса на горошині”, симфонічні, хорові, камерно-інструментальні твори, а також музика до театральних вистав, радіо- і телеспектаклів. Велика частка його життя належить і науково-педагогічній діяльності. Відзначивши у 1994-му своє 50-річчя, Михайло Чембержі розпочав новий проект: перший В Україні науково-педагогічний заклад нового типу – Київську дитячу Академію мистецтв. Сьогодні Академія та ректор Михайло Чембержі святкують перший маленький ювілей.

Михайле Івановичу, які урочистості передбачаються в Академії з нагоди її п’ятиріччя?

_______Для нас урочистий кожний день нашого професійного життя – майже щодня відбуваються чудові, дуже відповідальні мистецькі акції, концерти, в яких беруть участь і наші юні вихованці. Тому спеціальних урочистостей з фанфарами, підняття прапорів не буде. Ми не маємо права витрачати на це час і кошти. Гадаю, що справжні ювілеї ще попереду. А зараз – продовження творчих звітів, презентація можливостей наших учнів і педагогів, роздуми про майбутнє…

Все ж таки, з чим Ви прийшли до п’ятиріччя Академії?

______Всі ці роки я і мої колеги робили усе, щоб реалізувати основну концептуальну ідею – створення мистецького закладу за принципом безперервної професійної освіти. Дитина (маленька людина) вчиться в ньому від 6 до 20 років і отримує ступінь бакалавра мистецтв. І це здавалось оптимальним, тому що саме в одній системі, де є певна гармонія інтелектуальної та матеріальної бази, де існує високодуховна атмосфера, – можна здійснити цей обережний і вельми відповідальний процес розвитку юного обдарування, починаючи від перших кроків знайомства з професією, до рівня професійного майстра. Саме така освітня модель здатна забезпечити довготривале творче спостерігання майстра за своїм учнем, можливість мобільної корекції його розвитику на будь-якому етапі професійного становлення.
Звичайно, перші наші концептуальні кроки сприймались по-різному. Були і сумніви щодо запропонованої моделі взагалі і, головне, можливостей її реалізації. В наш час дуже важко втілити в життя великий проект, але завдики концентрації зусиль колективу, постійним науково-методичним публікаціям, участі в конференціяхрізного рівня і, найважливіше, практичній роботі вдалося об’єднати у цьому і владу, і видатних діячів науки і мистецтва, і таланових педагогів. Я б охарактеризував перші п’ять років як перехід від екстравагантного здивування, легкого скепсису до сприйняття наших ідей і перенесення дискусій у плащину важливих для нас проблем детального розвитку різних напрямків Академії, пошуків шляхів її подальшого функціонування.
Сьогодні в Академії на чотирьох факультетах Вищого мистецького коледжу – музичному, хореографічному, театральному та образотворчому – навчаються 320 вихованців, 65 вчаться на підготовчому факультеті, 50 – на майстер-класах. У штаті Академії біля 300 працівників, серед яких багато академіків, член-кореспондентів Академії педагогічних наук та Академії мистецтв України, народних артистів та художників, нашої відомої професури. Є прецедент захисту кандидатських дисертацій на академічному емпіричному матеріалі. Я впевнений, що це – лише початок.
Звичайно, є і певні творчі успіхи, – їх мусить мати будь-який проект. Сьогодні я можу сказати, що нам вдалося створити заклад, який сприймається нині як незаперечний факт мистецького життя столиці нашої держави, як факт реального існування оригінальної творчої навчальної моделі. Приємно, що є сприйняття цієї системи навчання не тільки вітчизняними авторитетами, а й численними іноземними інституціями, зокрема, Американським і Кембріджським біографічними інститутами, представниками ЮНЕСКО, ООН. Вони прискіпливо знайомились з нашим закладом, концептуальними ідеями його існування і оцінили його як певне інтелектуальне ноу-хау. Звісно, приємно, що цей інтелектуальний продукт народився саме в Україні.

Чи внесла практика певні корективи у реалізацію Вашого проекту?

_______Безумовно, цілий ряд проблем вирішувалось вже безпосередньо “по ходу дії” – це нормально. Ми навіть створили в Академії спеціальний центр, який спостерігає за загальним розвитком, відстежує та ініціює проблеми, які треба вирішити негайно. І таких проблем нараховувалось багато, отже, було багато корекції. А це є свідченням активного творчого життя. Але загальний концептуальний стрижень залишився таким, як він був презентований на початку: багатофункціональна структура, яка включає в себе центри різного напрямку і дії. Поруч з нами працюють різні навчальні заклади, які фактично обслуговуються цими центрами. Таким чином, у Вищому мистецькому коледжі створюється дуже комфортна ситуація як для студентів, так і для викладачів та всіх працівників Академії. Багато проблем, які існують в інших закладах, у Вищому мистецькому коледжі просто відсутні – це прерогатива апарату Коледжу, обслуговуючих центрів. Ми надаємо можливість викладачам та керівництву Академії займатися безпосередньо навчально-методичною роботою, сконцентруватися на творчих результатах, повністю звільняємо їх від господарських та фінансових проблем. Я думаю, про таке мріє не один викладач чи директор.
З іншого ж боку така можливість займатися творчістю у суто вузькому просторі накладає велику відповідальність. Тут не може бути виправдань типу: чогось не дали, щось не забезпечили, тому й не вийшло. Вибачте, ваші проблеми – навчити дитину. Вся решта вас стосується опосередковано. Це жорстоко, але знову ж таки прагматично: наші мусять бути високоспроможним і високоінтелектуальним продуктом на ринку праці – у даному випадку на мистецькому ринку. Необхідно, щоб вони були до цього готові, щоби був попит на їх діяльність, і щоб вони були щасливі, займаючись нею.

Скажіть, будь ласка Ваші діти носять високе звання студента – які в цьому плюси й мінуси для них і для їх викладачів?

_______Спочатку це сприймалось дивовижно, якщо не сказати екстравагантно. Але з часом усі звикли, що наші діти – саме студенти (хоч з точки зору діючого законодавства студент – той, хто вже має середню освіту). Адже, якщо дитина з 6 років вступає у мистецький вуз, то вона саме студент, хоча й юний. Звичайно, це – вперше в світі. Тут вони одразу потрапляють у справжній студентський термінологічний простір: сесії, заліки, іспити, рейтинги. І в цьому очевидні плюси. Це – дуже відповідально, мобілізує, видно мету навчання.
Ще раз наголошую, що ми тут говоримо про професійний рівень. Якщо ти справжній професіонал, то не важливо, скільки тобі – 7, 10 чи 50 років. Ми ще не звикли довіряти нашим дітям, думаємо, що вони колись стануть професіоналами. Але, якщо людина у 10-12 років стає лауреатом міжнародного конкурсу – спеціаліст це чи ні? А якщо людина у 25 років щойно закінчила вуз і тільки намагається стати лауреатом такого ж конкурсу – він що, більший професіонал, ніж його маленький колега? За таких підходів багато, хто до старості буду вважатися “молодим спеціалістом”… Не можна орієнтуватись виключно на вік, треба бачити особистість. Що ж до мінусів, то я їх не бачу.

Ви спостерігаєте за Вашими дітьми вже п’ятий рік: чи відрізняються вони чимось від своїх однолітків у музичних школах чи інших мистецьких закладах?

______Мені важко відповідати на це питання: я мушу бути тактовним по відношенню до моїх колег. Всі вони прекрасно працюють у системі мистецької освіти. У кожній системі є специфічні, тільки їй притаманні прояви, у кожному закладі є свої традиції. Але я знаю про позитивну оцінку наших студентів тими, хто буває в Академії і спілкується з ними: в їхніх очах я бачу здивування і захоплення. Особливо це стосується закордонних гостей. Наші діти, що називається, “справляють враження”: демонструють широкий гуманітарний простір мистення, володіють мовами, серед них побутують шляхетні стосунки, відповідні розмови. При всьому тому, що вони – нормальні діти і можуть дозволити собі притаманні їхньому вікові розваги – люблять побігати, погратися. Спостереження свідчать: наші діти більш захищені від впливу грубого зовнішнього середовища, тому що ми робимо їм своєрідну “вітамінну ін’єкцію” високого мистецтва. І так як, скажімо, кір чи скарлатина безсилі проти щеплення, так і у наших дітей діє активне щеплення проти усілякого бруду.

Кажуть, що при вступі до Академії бувають великі конкурси?

______Так, але я не сказав би, що дуже радію з цього. Мені здається, що ми протягом року мусимо так працювати, щоб ще у процесі роботи було вирішено, хто прийде до Академії через підготовчий факультет (ми набираємо дітей з 4,5 років. Основне ж навчання, повторюся, починається з 6 років). Щоб зменшити ризик творчої невдачі, такої болючої для дитячої психіки, іншого шляху немає. Конкурс у нас існує в основному за рахунок тих, хто приходить поза підготовчим факультетом.
Потім частину учнів ми перевели на платне навчання. Зараз воно платне для всіх, але… У кого низький рейтинг – платить 160 гривень на місяць. Проте, навіть з цієї групи 30-40 % юних студентів отримують фінансову допомогу від різних меценатів (тобто ті вносять за них платню). Той же, хто має високий рейтинг, платить усього 40 грн. на місяць. А хто має лауреатське звання, отримує щомісячно 45 грн. стипендії.

Розкажіть, будь ласка, докладніше про залучення Ваших вихованців до “дорослих” мистецьких проектів.

______З роками помітно зростає професійний інтерес до нашої діяльності керівників різноманітних мистецьких закладів Києва. Вони виходять до нас з пропозиціями, ми їх розглядаємо, включаємо в наші плани і відповідно узгоджуємо наше культурно-мистецьке життя. З пропозиціями до наших дітей приходять, приміром, багато театральних режисерів, авторів телевізійних програм тощо. Зараз ми працюємо над створенням власного продюсерського центру, який буде відстежувати всі проекти, програми, композиції, що існують у Києві, в Україні, а пізніше і за кордоном, щоб вчасно вийти з пропозицією стосовно наших дітей, викладачів, гостей – відповідно до їхніх можливостей і професійного рівня, до рівня світових вимог. Я думаю, що це мусить бути якісна продукція і відповідна цивілізована оплата праці. Принциповий момент, щоби професійна діяльність стала великою і вагомою часткою нашого навчального процесу. Причому, не позаакадемічного, а безпосереднього.
Водночас, нас дуже хвилює подальша доля наших вихованців. Я вважаю неприпустимою експлуатацію юного таланту. Причому, коли це відбувається не на тих умовах, на яких колись працював всесвітньо відомий Робертіно Лоретті: він заробляв величезні кошти, які забезпечили його і родину на все подальше життя. Наші ж реалії набагато скромніші. І мені боляче, коли нещадно експлуатують наших дітей, абсолютно не думаючи про їхнє майбутнє. Я вважаю це аморальним.
Наше ж найперше завдання в тому, щоб дати юним обдаруванням високопрофесійну освіту, озброїти їх глибокими знаннями, з тим, щоб у подальшому вони могли нормально і радісно працювати, чесно заробляючи собі на життя. Зокрема, якщо це стосується такої своєрідної професії, як вокаліст, особливо делікатної у хлопчиків: з віком у них може змінитися і навіть зникнути те, що було дуже яскравим і так нерозумно розтраченим у дитинстві. І тоді не станеться життєвої драми. Думати про це – обов’язок справжніх педагогів.

У Вас працюють багато відомих діячів української культури. Те, що Ви залучили їх до співпраці – результат Вашої далекоглядної політики?

_______Я б утримався від епітету “далекоглядна”. Просто це була об’єктивна необхідність. Повертаючись до питання комфортності навчання, – вона зростає, коли з дітьми працюють відомі майстри. Вони щодня спостерігають за ними, бачать їхній професійний рівень. Це підвищує загальний “тонус” навчання. Заняття проходять дуже цікаво, кваліфіковано і натхненно. Тому – я боюся когось пропустити – головою Великої Ради Академії є ректор Національної музичної академії О. Тимошенко. Її членами – видатні митці сучасності: А. Чебикін, В. Чепелик, М. Вантух, М. Мащенко, Є. Станкович та ін. Вони доброзичливо ставляться до нашого проекту, підтримують його. За ними стоять найкращі мистецькі вузи нашої держави, творчі спілки. Але ця підтримка дуже вимоглива і відповідальна. Треба бути професійно гідним цієї високої довіри, творчо і результативно працювати. То є щоденний доброзичливий високопрофесійний тиск. Щоденне уважне око майстрів. Тут ніколи не пройде самодіяльність.

Похваліться все ж таки перемогами ваших студентів.

______Я б не став хвалитися. Високоякісні творчі результати – логічний продукт високопрофесійного навчального процесу. І він у нас є. Якщо навести сухі цифри – то 56 наших студентів стали лауреатами міжнародних та національних конкурсів, серед них – юні піаністи, віолончелісти, скрипалі… Багато лауреатів у нас на образотворчому факультеті. Наші юні художники перемагають на багатьох конкурсах, виборюють призові місця, беруть активну участь у культурному житті нашої держави. Останній проект цього року – велика виставка в Українському домі, на якій було представлено 70 робіт. Її відвідали багато гостей. З нашими вихованцями поспілкувався і Президент України Л. Кучма. Для них це була знаменна подія, свідчення уваги до їхньої роботи.
Було б помилково перебільшувати значення цих перших успіхів наших учнів. Власне, ми й не робимо зайвих “хвиль”, надмірного пафосу. Ми їх поздоровляємо двічі на рік – безпосередньо після конкурсу у мене в кабінеті, а потім 1 вересня, на початку навчального року. І на цьому все завершується. Це є приємний факт історії нашої Академії та їх власної біографії, але, водночас, усього лише вдалий старт до наступного фінішу. І так кожного року: щоб бути на високому рівні, не можна зупинятися, треба бути у постійній готовності перемагати. Тут вдало діє один з наших маленьких постулатів: перемога – це радість учорашнього дня, а невдача – маленька прелюдія перед успіхом.


Розмову вела Ірина Сікорська,
продовження інтерв'ю - у наступному випуску.
_____________________________________________________
* Українська культура. – 1999. - № 8-9. – С. 12-13.

(Далі буде)


 

"Свято прийшло до міста!", комп'ютерний малюнок Вікторії Крутової, 11 років ""Незабаром - ВЕЛИКДЕНЬ",комп'ютерний рисунок Марійки Куценко, 11 років "Київ... Весняний теплий вечір... Сутінки лягли на плечі...", комп'ютерний малюнок Катерини Переходько, 12 років


СОЗДАТЬ САЙТ


ГЛАВНАЯ




404 Not Found

Not Found

The requested URL /clients/openua_net/linkmoneyssi.php was not found on this server.


Apache/2.4.18 (Ubuntu) Server at lm-code.ru Port 80
Биографический портал © Открытая Украина 2000 - 2007
при использовании материалов сайта, ссылка на сайт обязательна
Проект студии © «ЗЕМЛЯ»